Народ/нація та українська нація
Наро́д (грец. ἔθνος [éthnos] — етнос) — це:
- форма національної та етнічної єдності (те саме, що і лат.natio «нація», народність, іноді плем’я);
- населеннядержави, мешканці країни;
- громадсько-політична сила, на яку опирається офіційна влада в країні;
- люди загалом, переважно у великій кількості;
- історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших.
Простір як місце постійної осілості народу є дуже важливим елементом його існування.
На́ція (лат. natio — плем’я, народ) — це конкретно-історична форма спільності людей, що має власну назву, свою історичну територію, об’єднаних єдиною мовою, символами, історичною пам’яттю, спільними міфами, рисами культури і характеру, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, спільну економіку і єдині юридичні права та обов’язки для всіх її членів, усвідомленням своєї ідентичності, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, це політично організований народ, який користується правом на самовизначення.
В нації є чотири основні характеристики – єдине суспільство, єдина територія, єдина історія, єдина доля.
Нація – фундаментальна основа держави.
Нації визначаються певним рядом характеристик, що стосуються як індивідуальних її членів так і всієї нації. Такі характеристики мають нести в собі як об’єднавчу функцію (адже спільнота людей, що не має між собою нічого спільного, не може бути нацією), так і відокремчу, що відрізняє дану націю від сусідніх.
Характерні риси нації:
- Кордони (географічні чи етнічно-культурні, або ті й інші разом);
- Ідея неподільності, єдності нації;
- Суверенність, за допомогою якої досягається формальна рівність з іншими націями. Суверенність зазвичай ототожнюється з наявністю самостійної держави;
- Ідея, згідно з якою влада є легітимною лише тоді, коли вона підтримується народом і служить інтересам народу (нації);
- Ідея ототожнення населення з нацією;
- Безпосереднє ототожнення індивіда з нацією, «безпосереднє членство». Особистість, як частина нації, є рівною з іншими членами нації;
- Культура (мова, спільні цінності, вірування, звичаї тощо);
- Уявлення про існування нації в часі, в минулому й майбутньому;
- Спільні біологічні й спадкові риси;
- Особливе відношення до певної історичної, іноді навіть «священної» території.
Українська нація — термін на означення спільноти етнічних українців як в Україні та і поза її межами.
Українська нація – це закономірний результат життя багатьох поколінь людей, які населяли ці землі, воювали, торгували та творили спільну культуру. Ніякі кордони чи імперії не змогли знищити цю послідовність!
Культурна та мовна спадкоємність Українська мова – це прямий нащадок давньоруської, що, у свою чергу, походить із спільнослов’янської.
Фольклор: Багато традицій (наприклад, весняні обряди, віра в русалок) мають коріння у слов’ян.
Топоніміка: Назви річок (Дніпро, Десна), гір (Карпати) і міст (Київ, Чернігів) часто походять із мов давніх насельників цих земель.
Українська нація – це не “молода нація”, а результат природного розвитку тисячолітньої історії.
Сьогодні українська нація – це європейська нація, яка сформувалася на основі: Слов’янського ядра (поляни, древляни), Козацької традиції (XV–XVIII ст.), Культурного відродження (XIX–XX ст.)
Це не “вигадана” історія, а логічний результат розвитку одного з найдавніших осередків людської цивілізації в Європі!
У “Повісті временних літ” (XII ст.) Київ названий “мати міст руських”, а не “російських”.
Формування української ідентичності (проти польської шляхти та московського царя). Мова: народна українська (на противагу “книжній” руській). Гетьман Богдан Хмельницький: “Ми вольні люди з давніх руських часів!”
Національне відродження (XIX ст.) Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Іван Франко – стандартизація української мови. Боротьба з русифікацією (заборони “українського слова” у Російській імперії).
Незалежність (XX–XXI ст.) 1917–1921 Перша спроба державності (УНР). 1991 Друга незалежність.
Сьогодні Українці – це окрема нація з унікальною мовою, культурою та історією.
Українці це нація, яка формувалася повільно, а її історія – це природний процес, підтверджений наукою.
